08 08 10 Закривецькі вісті

 

08 08 10 Закривецькі вісті

Новини



Слово і післямова мецената книжки "Історія села Жабокруки (тепер Квітневе) від найдавніших часів до 1939 року"
Пропонуємо увазі читачів сайту статті-роздуми Баковецького сільського голови, мецената Ігоря Лалака - керівника територіальної громади, до якої належить і село Закривець, - написані рік тому для книжки про село Квітневе (Жабокруки), вони і сьогодні актуальні, бо дають змогу скласти собі уяву про сільського голову, дізнатися чим він займається, які проблеми його хвилюють і як він шукає шляхи їх розв'язання.
* * *
Слово мецената
Рано чи пізно суспільство мусить повертатися до своєї історії, аналізувати її - щоб чіткіше окреслити й оцінити сьогодення. Так формується самосвідомість епохи. Тепер це сталося і у нас, і перед Вашими очима історія села Жабокруки, якому цього року виповнюється 635 років з часу першої письмової згадки.
Людина так влаштована, що може любити тільки те, що добре знає. Тому дуже хочу, щоб наш український патріотизм починався з любові до своєї малої Батьківщини. Пізнавайте її минуле, що витікає із сивої давнини, і зашифроване у назві «Жабокруки», яку сотні ро¬ків вимовляли наші предки, мандруючи стежками та доріжками рідного села.
Коли у китайського мудреця Конфуція запитали, що би він насамперед зробив, якби став правителем, він відповів, що повернув би словам їхнє первісне значення. Наш же час чомусь відзначається тим, що багато-хто не тільки не хоче повертати словам їхнє первісне значення, а навіть не хоче знати справжнього походження слів, речей та понять, та й зрештою - своєї історії.
У роботі органу місцевого самоврядування ми керуємося принципами моралі, гласності і демократичності. Тому рішення про відновлення найпершої основи належить приймати тільки громаді на законних засадах, бо саме їй тут жити і творити.
Сьогодні ми добре розуміємо, що успішне вирішення багатьох економічних, культурно-освітніх проблем на теренах територіальної громади можливе лише за спільних зусиль громад наших сіл, органу місцевого самоврядування, органів державної влади. Життя нині вимагає як загальної, так і кожного з нас особистої відповідальності за рідний дім, вулицю, село, за здорове довкілля. Для поліпшення добробуту та благоустрою населених пунктів здійснюється багато інформаційної, просвітницької та організаційної роботи, що активностимулює ініціативних і небайдужих членів територіальної громади до її розвитку.
Село Квітневе (Жабокруки) є найчисельнішою громадою у складі Баковецької сільської ради. На території, що у межах села становить 169 га, розміщено 180 дворів (деякі з них стоять пусткою), проживає420 осіб, з них 129 представників молоді.
У місцевій ЗОШ І-ІІ ступеня навчається 60 дітей, яку було збудовано міжколгоспною спілкою під керівництвом Володимира Федоровича Чмира у 1990 році. Нині тут по-господарському керує навчально-виховним процесом досвідчений ди¬ректор Марія Михайлівна Чайка.
Гордістю громади є Введенська дерев'яна церква, яка є пам'яткою архітектури XVIII ст. А окрасою - новий храм Преображення Господнього, освячений 1997 року. Для освячення води на Водохреща є два джерела-криниці.
31934 року у селі було утворено громаду Церкви Християн Віри Євангельської Пятидисятників. З січня 1983 року керує нею пресвітер Дейнега Денис Михайлович. У 2002 році головою Баковецькоїсільської ради було обрано Лабу Ганну Василівну, члена цієї Церкви. Нерідко тут організовуються виступи та концерти. Планується побудова Дому Молитви.
За сприяння органу місцевого самоврядування силами активної молоді та коштами громади і приватних підприємців зроблено реконструкцію приміщення старої школи під Народний дім. У цей нелегкий економічний для країни час - це воістину свідомий, жертовний вчинок місцевих жителів задля свого майбутнього.
З метою підготовки до відзначення Дня села на сільському сході ініціативу підхопили молоді хлопці і висловили бажання докласти всіх зусиль для його будівництва. Основу рушійної сили склали брати Ростислав та Віктор Шлияни, Роман Сторож, Михайло Крупка, а також Зеновій та ОлегДейнеги, Андрій Дейнега, Олег та Ігор Бедики, Степан Дейнега, Іван та Дмитро Вирсти. Допомагали усі, хто чим міг. Окрім того, у селі покращено благоустрій: обладнано два мости, проведено озеленення. Планується створення скверу біля клубу, проведення ямкового ремонту дороги, чистка і осушення каналів. Хотілося би, щоб у центрі постав пам'ятник і було проведене мінімальне вуличне освітлення тощо.
Завдяки спільним старанням фельдшерсько-акушерський пункт розміститься у новому, більш зручному, приміщенні. Нині тут працює Галина Калинець з Ходорова та санітар Оксана Бабяк, які дбають про функціонування медичного закладу. Для збереження бібліотеки у селі багато зусиль доклала досвідчена Ольга Василівна Коровець.
Тобто, сьогодні можна сміливо сказати, що у Жабокруках (Квітневому) панує повне Відродження. Після стількох років застою, апатії, байдужості в людей пробудилася потреба змінити щось у своєму житті - зробити село, у якому виросло й стало на ноги не одне покоління людей, кращим, ошатнішим, подбати про культурний розвиток своїх дітей та онуків.
Сподівання на допомогу від вищих керівних органів державної влади та політичних партій виявилися марними. Вони самі звертаються до територіальної громади за допомогою у випадку чергових виборів та зазіхають на деякі ласі шматки для реалізації своїх потреб. Тому часто сільська рада не поділяє їхніх інтересів і уподобань, однак діє у межах своїх самоврядних і делегованих повноважень. На жаль, на сьогодні вона є дотованою. Через недосконалість закону «Про місцеве самоврядування», політичну нестабільність у державі, недостатнє надходження податків до сільського бюджету та ряд інших причин, мусить вдаватися до суто менеджерських методів виживання. Як результат, усе що робиться, реалізовується господарським способом, жертовною працею ентузіастів та працівників структурних підрозділів, спонсорською допомогою окремих приватних підприємців, підтримкою сільських депутатів та членів виконавчого комітету.
У 5-тому демократичному скликанні орган місцевого самоврядування працює у міру своїх можливостей. Повернено його авторитет. У єдиному руслі виконують свої повноваження та обов'язки сільські депутати, члени виконавчого комітету, апарат сільської ради. Повністю відновлено роботу сесій та засідання виконкому сільської ради, до складу останнього постійно запрошуються люди, які щиро бажають внести свій вклад у розвиток територіальної громади. Село Квітневе тут представляє велика команда обраних сільських депутатів на чолі із найдосвідченішим спеціалістом у місцевому самоврядуванні Іриною Андріївною Трусь (яка 15 років працювала секретарем), а також Надія Кулинич, Дмитро Крупка, Юрій Келемен, Микола Сторож. Вони,хоч і працюють на добровільних засадах, активно відстоюють права громади, не стоять осторонь наболілих проблем, беруть участь у різноманітних семінарах та конференціях, що стосуються збагачення та обміну досвідом з розвитку нашої малої Батьківщини.
У сільській раді після тривалого пошуку кадрів працює професійний колектив спеціалістів. Серед них - бухгалтер, жителька Квітневого, Любов Дейнега, секретар Марія Кіндзер, землевпорядник Анна Малькут, а також Богдана Дейнега та Марія Малькут. У клопіткій повсякденній роботі і життєвій позиції вони є оптимістами та ентузіастами.
До складу виконкому входять Ольга Шевц, Оксана Бабяк, Микола Бабяк, Богдан Пахолок, Богдан Швець, Галина Дейнега та активна Галина Козяр, яка, окрім педагогічної роботи, виступила зв'язковою між сільською радою та громадою у будівництві Народного дому. Вона ж основний учасник проектів та конкурсів, в результаті яких у школі появився клас національного відродження, відновлена традиція лозоплетіння тощо.
Завдяки тісній співпраці з відділом у справах молоді і сім'ї райдержадміністрації діти із багатодітних і малозабезпечених родин Квітневого кожного року відпочивають в оздоровчих таборах, їздять у цирк. У культурних та масових молодіжних заходах територіальної громади, що організовують працівники культури, бере участь і молодь. Активною у цьому плані є творчість молодої поетеси і художниці Ірини Красуляк, серед учасників - Любов Крупка, Мар'яна Лаба, Галина Терлак, Галина Шевц, Богдан Дейнега. У створеному територіальному хорі співають і старші: Іван Попський, Надія Кулинич, Софія Чайка. Долучаються до цієї роботи і вчителі місцевої школи, зокрема Зоряна Лаба (допомагає завклубам музичним оформленням концертів та свят), Ольга Горін, Оксана Чорній, Оксана Бабяк. Інструктором з фізичного виховання і спорту сільської ради є Андрій Дейнега. Приємно відзначити, що у громаді є футбольна команда, яка у минулорічному сезоні районної кущової першості зайняла почесне друге місце. Для занять волейболом закуплено інвентар.
Хочеться згадати і таких людей, як Богдан Пікула, Світлана Лаба, Богдан Трусь, Руслана Шевц, лісничого Івана Романіва. Вони часто вболівають за своє село і володіють неупередженою свідомою думкою. У громадському житті не дають дрімати досвідчені Ярослава Шлиян, Михайло Саприка, Ярослав Юзьків. Серед відомих вихідців села Жабокруки такі люди, як Михайло Фостик (хірург - м.Стрий), ІлькоФостик (директор Мостиської СШ), Михайло Саприка (вчитель - м.Золочів), Богдан Шевців (заступник директора Львівського будівельного технікуму), Іван Фостик (гол.ветлікар - Івано-Франківська обл.),
Отже, мені залишається подякувати за співпрацю усій громаді, за взірець людської свідомості і активної позиції, справжнього патріотизму до своєї малої Батьківщини, за неймовірно багатий досвід у моїй роботі, здобутий на цій посаді. Хоча не важливо здобути її, а важливо щось зробити на цій посаді. Зроблено і започатковано чимало добрих справ. Дякую за підтримку і розуміння сільським депутатам, членам виконавчого комітету та адміністративної комісії, працівникам структурних підрозділів сільської ради, її штатним працівникам, друзям і родичам. Саме Ваше бажання та рушійна сила спричинила бурхливі зміни у населених пунктах. У територіальній громаді справді почався громадський рух, що стимулюватиме її розвиток до покращення благоустрою села, його соціально-культурного добробуту у майбутньому. Особлива вдячність адресується моїм друзям Юрію та Андрію Сидоровичам за підтримку та реалізацію цієї ідеї, а також історику Василю Лабі, автору цієї книжки
Прошу вибачення у тих, кому не вгодив і в кого не виправдав зоряних надій. Маю щиру надію, що наступники продовжуваватимуть цю добру справу і дороблять те, чого ми не встигли, у найближчому часі відбудеться адміністративна реформа, що дозволить органам місцевого самоврядування працювати краще на благо громади і змусить її бути повноцінним господарем на своїй території.
Користуючись нагодою, хочу привітати усіх із 635-літтям першої письмової згадки про село Жабокруки! Перегортаємо ще одну сторінку нашого життя. Тож нехай буде у Вас невичерпна енергія та гордість від досягнутих успіхів, а щире бажання творити добро додасть наснаги багатьом новим ідеям і починанням. Закликаю Вас подумати над тим, щоб залишити для нащадків тільки добрий слід і добрі згадки про своє життя і вчинки, закликаю до згуртованості і любові. Нехай у Вашій громаді панує мир і злагода, добробут і віра. Здоров'я, щастя й радощів Вам!
Щиро Ваш сільський голова Ігор Лалак
Літо. 2009 рік.

Післямова мецената
Лист, адресований друзям і недругам
Село. Родинна хата. На годиннику вже друга ночі. Не спиться, в голові рояться тисячі думок. За вікном тиха темінь, лиш де-не-де погавкують собаки... Насідають думки про завтрашній день
про майбутнє. Перед очима постає то сільська рада, то Народні доми, ФАПи, дороги, чергові проекти на перспективу. І школа нова здалася б, і садочок... А ще насідають людські взаємини - чергова заява, де двоє хочуть бути правими і хочуть, щоб було по їх. Хтось пробує займатися місцевим політиканством, бо чимось їм голова не вгодив. Та знову повертаюся до потреб кожного з сіл: там би ще озеленити територію, дітей відправити в оздоровчі табори, в культурі би ще щось організувати. Клопотів безліч. А ресурсів, як завжди, обмаль. Усе робиться менеджерським методом та стараннями працівників структурних підрозділів, але хто це хоче знати чи розуміти. А зрештою, хто нічого не робить, той і проблем не має. Розумію, що всюди встигнути неможливо та й догодити всім - непосильна справа. Добре, що ентузіазму та віри вистачає.
Попри всі негаразди, ловлю себе на думці, що не так вже й зле у нас. Доброго засіяли багато. Тільки б зібрати. Головне - розворушили. Спокій - це застій рівноцінний смерті духовній, звичайно.
Кожний день - це боротьба. Життя - боротьба. Вчуся і працюю. Не можу зрозуміти лише одного: чому мені заздрять? Дивуються, що один і вижив. Робіть і ви, і до вас прийде успіх. Мій відносний успіх дуже солоний. Про це добре знають мої рідні, друзі, які не завжди поділяють мій ентузіазм, моє бажання щось змінити на краще, достукатися до свідомості інших людей і таким чином знайти однодумців. На думку напрошуються рядки Василя Стуса:
Я був у натовпі. Я був ніким. Я сором відчував за власну ницість. І безмірний жаль наповнював мою голодну душу, Що я не пес. Орденоносний пес. Моє життя - це рух вперед, це робота. Моє життя - це постійний пошук нових, кращих можливостей для особистого росту та росту моєї територіальної громади.
Я прийшов у село з міста 2006 року, коли вже все було знищене і розкрадене, коли люди зневірилися у владі. Прийшов, щоб втримати на плаву свою «малу Батьківщину», бо з Баківців походить моя мама. На місцевому цвинтарі похована моя рідня. І в душі я відчуваю голоси предків, які були добрими господарями і дбали про свою землю як могли. І я хотів відати цій землі синівський борг.
Власне, я є самодостатньою особою, і можу знайти собі роботу в місті як тисячі ровесників. Але для себе я вирішив реальний процес відродження України розпочати з відродження територіальної громади. Нелегко це мені дається, але я впевнений, що цей шлях веде до мети. І ним повинні йти всі в Україні. Бо протягом останніх років бачимо, як «верхи" не можуть собі дати ради, заплутавшись у своїх обіцянках. Вірю, що після проведення в Україні адмінреформи, яка дасть більше прав територіальним громадам, наша громада стане однією з кращих у Жидачівському районі.
Я радий з того, що ця книжка назавжди залишиться вагомим духовним чинником у формуванні історичної свідомості мешканців Жабокрук. Колись, коли не стане автора і не стане мене, вона буде працювати на тій малій частці національної ниви, яку люди прозвали Жабокруками. Тішуся тим, бо вірю в Боже провидіння і покликання.
З повагою до Вас Ігор Лалак



Обновлен 06 ноя 2011. Создан 08 авг 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Погода в Україні Село Закривець Всі фото села Закривець Народний часопис жидачівщини НОВИЙ ЧАС!
Закривець 
бесплатный счетчик
ню фото

Туроператор ДП "РАЗОМ-ТУР"

бесплатный счетчик